Досвід застосування швидких на антитіла до ВІЛ в умовах лікувальних закладів Київської області - статьи для врачей

Краткое описание
В статті викладено основні напрямки застосування швидких тестів на ВІЛ та супутні хвороби в умовах закладів Київської області. Описано методики виконання швидких тестів CITO TEST HIV 1/2, що використовувались в пологових, терапевтичних та хірургічних відділеннях, на станціях швидкої допомоги центральних районних лікарень. Наведено статистичне та методичне обґрунтування доцільності застосування швидких тестів в лікувальних закладах, які територіально віддалені від центральних лабораторій ІФА. Ключові слова: ВІЛ, швидкі тести.
Полная версия статьи

Пандемія ВІЛ-інфекції/СНІДу триває у світі вже  понад 20 років. Незважаючи на заходи, спрямовані на запобігання поширенню СНІДу, ситуація залишається дуже серйозною.

За даними Українського центру СНІДу на 1 січня 2006 року в Україні на обліку знаходиться 65548 осіб з ВІЛ/СНІДом (дані за 1987-2005 рр.). 5651 особа захворіла на СНІД. В 2005 році померло від СНІДу 2188 хворих.

Згідно з наведеними даними (рис. 1) в 2004 році порівняно з 2003 роком кількість ВІЛ-позитивних людей збільшилась на 16,7%. В 2005 році кількість ВІЛ-інфікованих збільшилась на 13786 осіб. Щорічно продовжує зростати кількість ВІЛ-інфікованих серед донорів та вагітних, а також осіб, які інфікувались статевим шляхом.

Поширення ВІЛ-інфекції за регіонами України є нерівномірним. Якщо ж говорити про Київську область, то найбільш ураженими районами області залишаються м. Біла Церква  та  Броварський  район.    Треба  відмітити  різке 

погіршення ситуації в Києво-Святошинському та Фастівському районах.

Згідно статистичних даних Київського обласного центру профілактики та боротьби з ВІЛ/СНІДом, за весь період епідеміологічного спостереження захворюваність на ВІЛ на 100 тисяч населення в області складає 82,4 (по Україні – 113,5),  захворюваність на СНІД в області  – 7,5 (по Україні - 10,8). За даним показником Київська область займає 14 місце серед інших регіонів України.

Захворюваність на ВІЛ та СНІД на 100 тисяч населення на території Київської області різко зростає. Якщо в 1996 році захворюваність на ВІЛ складала 1,5 на 100 тисяч населення, то в 2005 році – 19,03. Захворюваність населення області на СНІД відображує погіршення стану з ВІЛ- інфекцією. Так, якщо в 1996 році захворюваності на СНІД взагалі не було, то в 2005 році вона вже складала 5,4. Померлих від СНІДу в 1996 році не відмічено, а в 2005 році їх кількість складала 2,3 на 100 тисяч населення.

Загальна кількість офіційно зареєстрованих дітей, які були народжені від ВІЛ-інфікованих матерів, за період спостереження становить 314. В 2004 році їх кількість становила 80, в 2005 році – 85. Діагноз ВІЛ встановлено 33 дітям (в тому числі – 17 дітей з діагнозом СНІД).

Згідно статистичних даних на території Київської області постійно зростає кількість медичних працівників та місцевого населення, яке отримало так звані аварійні ситуації. Якщо в 2004 році кількість пацієнтів Центру, які отримали аварійні ситуації, складала 46 випадків, то в 2005 році – 58, за перший квартал 2006 року – 18. Кількість медичних працівників та місцевого населення, які отримали аварійні ситуації, однакова (в 2005 році 29 медичних працівників та 29 – суцільне населення різних районів області). Основний шлях отримання аварійних ситуацій у медичних працівників в 2005 року складало ураження шкірних покривів (85%). У місцевого населення ураження шкірних покривів використаними шприцами відбувалось в 100% випадків. Тобто, в обох випадках характер уражень був  високо небезпечний.

Основною організацією, яка надає медичну допомогу хворим на ВІЛ/СНІД в Київський області, є Київський обласний центр СНІДу.

Основні діагностично-епідеміологічні напрями роботи Центру наступні:

  • проведення епідеміологічного розслідування випадків інфікування ВІЛ у мешканців області;
  • проведення заходів з народження здорових дітей від ВІЛ-інфікованих матерів, до яких входять:

        - виявлення ВІЛ-інфікованих вагітних в районах області

шляхом їх тестування на антитіла до ВІЛ в період вагітності (методом ІФА) та в період пологів (за допомогою швидких тестів на антитіла до ВІЛ),

        - комп’ютерний облік ВІЛ-інфікованих вагітних та дітей – мешканців області (в центрі працює відповідна програма МОЗ);

  • проведення спостереження за медичними працівниками та мешканцями області, які отримали аварійні ситуації на робочому місці при роботі з ВІЛ-інфікованими хворими;
  • для обстеження на ВІЛ в Центрі також створено та працює „Кабінет Довіри”. Згідно з статистичними даними за 2004 р. через „Кабінет Довіри” було обстежено 1 016 мешканців області, за звітний період 2005 р. – 2 353, надано психологічну допомогу в 2004 р. 2 034 особам, за звітний період 2005 р. – 2

Первинний скринінг на ВІЛ мешканців області, обстеження на ВІЛ вагітних, донорів та проведення специфічних досліджень для ВІЛ-інфікованих хворих продовжує здійснюватись в двох лабораторіях (лабораторії СНІДу КОКЛ та лабораторії СПК – м. Біла Церква). За звітний період, станом на 01.01.06, обстежено на ВІЛ методом ІФА – 76 148 осіб, з них за 109 кодом (вагітні) – 33 514 осіб, за 108 кодом (донори крові) – 29 495 осіб.

Крім зазначених класичних ІФА-тестів на антитіла до ВІЛ, починаючи з 2000 року, в лікувальних закладах Київської області почали застосовуватись швидкі тести на наявність у пацієнтів антитіл до ВІЛ. Київська область – перший регіон в Україні, який почав застосовувати швидкі тести для визначення ВІЛ-статусу.

Застосування швидких тестів на ВІЛ в лікувальних закладах Київської області зумовлено наявністю в області лише двох лабораторій ІФА для тестування мешканців області на ВІЛ, територіальною віддаленістю лікувальних закладів від даних лабораторій, а також необхідністю отримання швидкого результату для вирішення питання щодо проведення АРВ-терапії в цих випадках.

Швидкі тести займають провідне місце у скринінговій діагностиці завдяки тому, що дають змогу обстежити пацієнта у будь-якому лікувальному закладі, у разі, коли це необхідно. Для прийняття рішення не треба чекати результату протягом двох тижнів. Протягом 2005 року в області почали застосовуватись швидкі тести – CITO TEST HIV 1/2, які дають змогу отримати результат тестування вже через 10 хвилин. Прості у виконанні тести не вимагають спеціальної підготовки персоналу, а також підготовки пацієнта.

Експрес-діагностика (скринінгова) ґрунтується на принципі імунної хроматографії. Метод дозволяє виявити наявність певних концентрацій маркерів захворювань у біологічних матеріалах (кров, сироватка, плазма, слина, сеча тощо). CITO TEST HIV 1/2 є тестом для якісного визначення наявності антитіл до вірусів 1- та 2-го типів у цільній крові, сироватці та плазмі.

Принцип дії імунохроматографічного тесту полягає у тому, що під час тестування зразки цільної крові, сироватки або плазми взаємодіють з рекомбінантними антигенами ВІЛ, нанесеними на тест-смужку на ділянці внесення зразка. Суміш, хроматографічно просуваючись вздовж мембрани під дією капілярної сили, реагує з рекомбінантними антигенами ВІЛ, зафіксованими в районі тест-лінії (Т) на тест-касеті. Якщо зразок містить у собі антитіла до ВІЛ, то з’являється кольорова лінія. Наявність червоної лінії в тестовій зоні (Т) свідчить про позитивну реакцію, в той час як відсутність червоної лінії вказує на те, що антитіл до ВІЛ 1/2 не визначено. В якості вбудованої внутрішньої системи контролю роботи тесту, кольорова лінія завжди повинна з’являтися в зоні контролю (С), підтверджуючи те, що необхідний об’єм зразка було додано на мембрану, і що відбулося капілярне затікання.

CITO TEST HIV 1/2 використовували в наступних випадках:

    -  в пологових будинках області з метою встановлення ВІЛ-статусу в пологах у вагітних, які не були обстежені на ВІЛ в період вагітності;

    -  у разі отримання «аварійної ситуації» (ураження шкірних покривів, потрапляння крові та виділень хворих на шкіру та слизові оболонки) у медичних працівників та задля обстеження на ВІЛ пацієнтів, від яких дані ситуації було отримано.

       1. Протягом 2005 року швидкими тестами на ВІЛ в Київський області було обстежено 84 вагітних. Мета обстеження – прийняття миттєвого рішення за наступними напрямками:

     - з метою запобігання передачі ВІЛ від матері до дитини шляхом призначення вагітній в пологах ретровірусної терапії;

     -  призначення в пологах новонародженій дитині ретровірусної терапії;

     -  вирішення питання про вигодовування дитини (штучне чи грудне);

     -  вирішення питання про посилений захист медичного працівника в період прийняття пологів у ВІЛ-інфікованої вагітної.

       2. З метою запобігання інфікуванню на ВІЛ та оформлення в разі необхідності страхових випадків, «травмовані» медичні фахівці та місцеве населення було обстежено на наявність антитіл до ВІЛ: в 86,2% лише методом ІФА, в 13,8% випадків – швидкими тестами на ВІЛ з обов’язковим підтвердженням класичним методом ІФА. Обстеження пацієнтів швидкими тестами проводили за умов районних міських та сільських лікарень. Підтвердження дослідження методом ІФА – в умовах лабораторії КОКЛ. Для проведення досліджень було використано швидкі тест-системи компанії «Фармаско», виробника «ACON Laboratories CO., Ltd». У всіх обстежених на антитіла до ВІЛ швидкими тестами результат обстеження виявився негативним, що в 100% випадків було підтверджено методом ІФА. Проведення подальших заходів щодо запобігання зараженню ВІЛ/СНІДом було здійснено згідно з наказом МОЗ України № 580 від 12.2003 року «Про удосконалення лікування хворих на ВІЛ-інфекцію та СНІД». При подальшому спостереженні та обстеженні на ВІЛ в умовах Центру обстежені особи виявились серонегативними, тобто здоровими від ВІЛ-інфекції.

Окрім того, не слід забувати, що статевий шлях передачі ВІЛ підвищує вірогідність зараження захворюваннями, що передаються статевим шляхом. Очевидною є  необхідність проведення скринінгової діагностики на ці захворювання у хворих, які знаходяться на лікуванні в лікарнях, віддалених від центральних лабораторій ІФА. Це може стосуватись хворих, які знаходяться на обліку в дерматовенерологічних, терапевтичних, хірургічних відділеннях. Метою застосування таких тестів в даних випадках може бути як застереження захворювання на ВІЛ медичного персоналу, так і прийняття рішення щодо швидкого застосування різноманітних методів лікування зазначених хворих. За допомогою швидких тестів одночасно  з  обстеженням  на  ВІЛ  може  бути проведено скринінгове обстеження на гонорею, сифіліс, хламідіоз. (Наказ МОЗ України № 467 від 23.09.2004 р. «Про застосування методичних рекомендацій щодо застосування швидких тестів для перевірки крові на інфекційні хвороби, облікової форми та інструкції щодо її заповнення», Додатки 1-3).

Однією з умов проведення успішної роботи щодо зниження поширеності захворюваності на ВІЛ, ЗПСШ є достовірна інформація про її рівень, що підлягає обліку, удосконалення діагностики, в т.ч. скринінгової.

ВИСНОВКИ

  1. Застосування швидких тестів на антитіла до ВІЛ може бути здійснено в наступних випадках:
  • в умовах пологових будинків для виявлення ВІЛ-статусу вагітних, які не були обстежені на ВІЛ в період вагітності,
  • для обстеження на ВІЛ медичних працівників та місцевого населення в разі отримання ними так званих аварійних ситуацій;
  • у пацієнтів терапевтичних, дерматовенерологічних, хірургічних відділень.
  1. Застосування швидких тестів в умовах Обласних центрів викликано:
  • територіальною віддаленістю лабораторій ІФА Центрів від лікувальних закладів області, відсутністю в окремих районах областей автотранспортних засобів;
  • необхідністю швидкого прийняття рішень щодо застосування АРВ-терапії в окремих випадках (як в разі виявлення ВІЛ-інфекції у вагітних в пологах, так і в разі виникнення аварійних ситуацій у медичних працівників при роботі з ВІЛ-інфікованими пацієнтами);
  1. Доцільність використання швидких тестів на ЗПСШ з метою проведення первинної діагностики та скринінгових досліджень.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Дзюблик І.В., Ковалюк О.В. Ефективність швидких імунохроматографічних тестів в діагностиці ВІЛ- інфекції в Україні. Лаб. діагностика 2006; 1 (35): 39–42.
  1. Наказ МОЗ України № 467 від 09.2004 «Про застосування методичних рекомендацій щодо застосування швидких тестів для перевірки крові на інфекційні хвороби, облікової форми та інструкції щодо її заповнення».
  2. Наказ МОЗ України № 158 від 24.03.2006 «Про затвердження облікової форми № 498-2/о «Результат імуно-хроматографічного дослідження (CITO TEST)».
  3. Наказ МОЗ України № 580 від 12.2003 «Про удосконалення лікування хворих на ВІЛ-інфекцію та СНІД».
  4. Бюлетень МОЗ України № 25 «ВІЛ-інфекція в Україні».

РЕПРОДУКТИВНОЕ ЗДОРОВЬЕ ЖЕНЩИНЫ #2 (27)2006, ІІ часть

 

Следующая информация содержит специальную медицинскую терминологию и предназначена исключительно для врачей и может быть использована только в профессиональной сфере.
Являетесь ли Вы врачом?
Да
Нет
loader
ЛАБОРАТОРИЯ В КАРМАНЕ