ШЛЯХИ ОПТИМІЗАЦІЇ ЛАБОРАТОРНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ЩОДО ГРИПУ В ПАНДЕМІЧНИЙ ПЕРІОД - статті для лікарів

Нещодавно в історії відбулася важлива подія не лише для лікарів і медичного персоналу, а й для усього людства – ВООЗ оголосила про початок нової пандемії грипу, пов'язаної з появою в світі нового зміненого збудника А(H1N1)2009, що утворився внаслідок потрійної рекомбінації вірусу грипу людини, вірусу грипу свиней та вірусу грипу птахів. Причому раніше цей вірус ніколи не викликав захворювання ані у людей, ані у свиней. Це перша пандемія за останні майже 40 років. Поява в світі у квітні 2009 року кардинально нового пандемічного вірусу грипу А(H1N1) поставила перед наукою та медичною служ- бою в тому числі – перед вірусологічною, низку нових задач, що вимагали нагального вирішення. Пандемія грипу виявила багато недоліків не тільки в системі епіднагляду за грипом, але й в системі його діагностики.

Враховуючи невпинну мінливість збудника грипу, проблема діагностики цієї інфекції не втрачає своєї актуальності, а в умовах появи нового пандемічного вірусу набуває ще більшої.

Виявлення нових збудників грипу та їх ідентифікація повністю залежить від наявності та доступності лабораторних методів діагностики.

На сьогоднішній день найбільш швидким у виконанні, специфічним та високочутливим є метод полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР). Однак для його проведення необхідне відповідне обладнання та тест-системи.

Незважаючи на те, що результат дослідження матеріалу від хворого в ПЛР можна отримати протягом одного робочого дня, метою цих досліджень є не стільки лабораторне підтвердження клінічного діагнозу, скільки моніторування епідемічної ситуації з грипу в країні.

Метод виділення вірусів грипу на куль- турі клітин та курячих ембріонах не втратив своєї актуальності. Лише маючи виділений вірус, можна проводити вивчення генетичних та антигенних властивостей його, зокрема для вирішення питання включення штамів у склад вакцин проти грипу, який виробники оновлюють щороку відповідно до рекомендації ВООЗ.

Використання в практиці застарілих низькоспецифічних методів, наприклад, таких як імунофлуоресцентний аналіз, навпаки, не дає чіткого уявлення про те, який саме збудник викликає захворювання у людей, а також вимагає багато часу та невиправданих витрат.

Експрес-метод діагностики на основі імунохроматографічного аналізу дозволяє швидко встановити тип вірусу грипу (А чи В), яким уражений пацієнт. Визначення місця його застосування в лабораторній практиці також потребує   вирішення.

Оптимальне використання лабораторних методів дослідження та створення алгоритмів для застосування їх у різних періодах епідемічного процесу грипу для моніторування ситуації та швидкого встановлення етіологічного чинника епідемії залишається нагальною потребою сьогодення.

Мінливість вірусу грипу призводить до того, що при суттєвих змінах у структурі вірусу, тест-системи для діагностики із застосуванням методу полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР), не дозволяють виявляти цей новий вірус. Діагностичні тест-системи, які існували в світі на кінець квітня 2009 р., не дозволяли виявляти та субтипувати цей вірус. Отже, були в екстреному порядку розроблені нові тест-системи для визначення пандемічного вірусу А (H1N1)2009.

Суттєво змінилися підходи до алгоритму тестування зразків від хворих на грип.

На рис.1 подано схему тестування клінічного матеріалу від хворих на грип, що рекомендована ВООЗ в умовах циркуляції нового пандемічного вірусу А (H1N1)2009р.

У допандемічний період найбільшою цінністю вважалося виділення вірусів грипу з подальшим типуванням та представленням у світові центри грипу. Це забезпечувало участь країни за допомогою вірусів у формуванні штамового складу грипозних вакцин на кожний наступний епідемічний щодо грипу сезон. На момент, коли з'явився новий пандемічний штам, з невизначеними ще на той час патогенетичними потенціями, відмова від вірусовиділення в умовах рівня біобезпеки BSL-2, була, очевидно, виправдана. Слід зазначити, що в багатьох вірусологічних лабораторіях країни на момент виникнення епідемічного підйому не було створено умов навіть такого рівня біобезпеки. Вірусологічних лабораторій у системі Міністерства охорони здоров'я, які б мали умови рівня біобезпеки BSL-3, на той час у країні не існувало.

На жаль, до чергової пандемії грипу Україна підійшла без чіткого розуміння алгоритму лабораторних діагностичних та моніторингових досліджень в нових умовах, потреб лабораторної служби, організаційних підходів до моніторингу та усвідомлення необхідного рівня безпеки при роботі з клінічним матеріалом від хворих.

Різкий підйом рівня захворюваності на грип та ГРІ, який розпочався з середини жовтня 2009 р. у західних областях країни та супроводжувався суттєвою кількістю померлих осіб молодого віку, виявив нагальні потреби у точному визначенні етіологічного фактора епідемічного підйому для виключення ролі інших патогенів, зокрема тих, що належать до особливо небезпечних інфекцій.

На початку пандемії в світі, коли в країні лише лабораторія ДУ "Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В.Громашевського АМН України" мала необхідне обладнання та відповідну тест-систему для ПЛР-діагностики нового пандемічного грипу, всі інші лабораторії країни широко використовували для скринингу імунохроматографічний метод (швидкі тести) (за рекомендаціями ВООЗ, інфікованість пандемічним вірусом грипу А (H1N1 Каліфорнія) може бути встановлена тільки після лабораторного підтвердження, молекулярно-генетичними методами (ПЛР)). Тестування швидкими тестами проводили в той час і на державному кордоні – у міжнародних аеропортах. На початку пандемічного поширення нового вірусу грипу в світі стояла задача максимально відстрочити та попередити завезення його в нашу країну. Слід зазначити, що перший лабораторно підтверджений випадок грипу, викликаний новим пандемічним вірусом А(H1N1)2009 р., який було зареєстро- вано в Києві, спочатку було виявлено за допомогою швидких тестів "CITO TEST INFLUENZA A+B" як грип А. Потім матеріал оперативно було досліджено методом ПЛР в ДУ "Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В.Громашевського АМН України" і доведено наявність нового вірусу грипу А(H1N1)2009 р., що невдовзі було підтверджено в лабораторії Алана Хея в Світовому центрі грипу в Лондоні.

Принциповим для одержання позитивного результату лабораторного дослідження на грип є якість та терміни взяття матеріалу від хворого, умови його транспортування та зберігання до початку дослідження. Досвід показує, що для достатньої результативності, наприклад, імунохроматографічного (швидкі тести) або вірусологічного (вірусовиділення) дослідження необхідно якісно відбирати матеріал, щоб у зразку були присутні епітеліальні клітини, а також, щоб від початку хвороби пройшло не більше трьох діб. При дослідженні матеріалу, відібраного у більш пізні терміни, результативність проведених досліджень суттєво  знижується.

Якщо дослідження матеріалу проводиться методом ПЛР, строки відбору матеріалу менше впливають на їх результативність. Навіть якщо зразок відібрано від хворого на 5-6 день від початку захворювання, результат досліджень з високим ступенем вірогідності

може бути позитивним. Однак одержання негативного результату в ПЛР не виключає, між тим, що пацієнт інфікований вірусом грипу А(H1N1)2009. Результати досліджень слід інтерпретувати з урахуванням наявної клінічної та епідеміологічної інформації. За необхідності результат слід підтвердити іншим методом або з використанням іншої тест-системи. Не слід також забувати, що лікування хворим призначає лікар, спираючись на наявні клінічні симптоми і не очікуючи результатів лабораторних досліджень. Вчасно розпочате лікування дозволяє з більшим ступенем вірогідності уникнути ус- кладнень та інших небажаних наслідків.

Наведена на рис. 2 діаграма відображає щотижневу динаміку питомої ваги позитивних на грип результатів ПЛР-діагности- ки грипу в містах, які визначені дозорними центрами щодо нагляду за грипом у країні. На діаграмі чітко видно, що 45 та 51 тижні 2009 року характеризувались найбільшим відсотком лабораторно підтверджених випадків грипу А(H1N1)2009. Слід відзначити, що епідемічний підйом захворюваності в Україні в цей час також носив двохвильовий характер з піками, відповідно, на 45 та 51 тижнях року. Синхронність вірусологічних та епідеміологічних характеристик епідемії грипу в країні є показовою і свідчить, за критеріями ВООЗ, про адекватність епідеміологічного та вірусологічного нагляду, що здійснюється.

Метод секвенування вірусів грипу на сьогодні розглядається як метод підтвердження результатів ПЛР, а також використовується для виявлення специфічних мутацій, які можуть зумовлювати особливі характеристики вірусу (резистентність до противірусних препаратів, набуття вірусом більш патогенних властивостей) або відображати напрямок еволюціонування вірусів. Отже, лише комплексне використання методів лабораторної діагностики грипу та коректна організація досліджень в умовах пандемії може забезпечити найбільш достовірне відображення епідеміологічної та вірусологічної ситуації в країні.

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

  1. Рекомендации ВОЗ по лабораторной диагностике нового вируса гриппа А(H1N1) у людей. – Женева, – 17 с.
  2. Surveillance for the 2009 Pandemic Influenza A (H1N1) Virus and Seasonal Influenza Viruses – New Zealand, 2009

       Morbidity and Mortality Weekly Report (MMWR) Aug. 28, 2009 / Vol. 58 / No. 34 / p 918-921

      3. Introduction and Transmission of 2009 Pandemic Influenza A (H1N1) Virus – Kenya, June-July

       Morbidity and Mortality Weekly Report (MMWR) October 23, 2009 / Vol. 58 / No. 41 / p 1143-1146.

УДК: 616.921.6-036.23]-533.02

Д.И. Переяслов, А.П. Мироненко, А.В. Цветкова, А.С. Костюк, Л.В. Лейбенко, Н.А. Куринько

ПУТИ ОПТИМИЗАЦИИ ЛАБОРАТОРНЫХ ИССЛЕДОВАНИЙ ГРИППА В ПАНДЕМИЧЕСКИЙ ПЕРИОД

В работе рассмотрены вопросы лабораторной диагностики гриппа. Представлена роль и место наиболее распространенных методов специфической диагностики гриппа, возможность их использования в условиях пандемии  гриппа.

UDC:  616.921.6-036.23]-533.02

D.I. Pereyaslov, A.P. Mironenko, A.V. Tsvetkovа,

A.S. Kostyuk, L.V. Leybenko, N.A. Kurinko

WAYS OF OPTIMIZATION LABORATORY STUDIES

IN FLU PANDEMIC PERIOD

The paper discusses issues of laboratory diagnosis of influenza. Presenting the role and place of the most common methods of specific diagnosis of influenza, the possibility of their use in a pandemic influenza.

СУЧАСНІ ІНФЕКЦІЇ, №1, 2010 

Наступна інформація містить спеціальну медичну термінологію та призначена виключно для лікарів і може бути використана тільки у професійній сфері.
Чи являєтесь Ви лікарем?
Так
Ні
loader
ЛАБОРАТОРІЯ В КИШЕНІ