Сучасний погляд на проблему діагностики та лікування передчасних пологів у жінок з відновленою репродуктивною функцією - статті для лікарів

Короткий опис
В статті представлений досвід ведення вагітності в жінок з відновленою фертильністю (у тих, у кого з самого початку стояло питання про безпліддя). В дослідженні брало участь 704 жінки, які були поділені на 2 групи: контрольну (398 жінок), в якій ліквально-діагностичні заходи проводились згідно з наказами МОЗ та основну (306 жінок), ведення яких було проведено відповідно розробленому алгоритму. За підсумками дослідження були отримані наступні результати та зроблені висновки: - Контроль за вагітністю у жінок з відновленою фертильністю необхідно проводити з моменту початку вагітності - При підозрі на загрозу переривання вагітності, використовувати маркери ризику - УЗД і тест Actim Partus - Результати дослідження показали зниження самовільного переривання вагітності на 39% (з 24,1% до 14,7%), передчасних пологів на 35% (з 36,4% до 23,8%), народження недоношених дітей на 25% (з 44,8% до 33,6%) та зменшення перинатальних втрат на 60% (з 122,6% до 49%)
Повна версія статті

Проблема невиношування вагітності та передчасних пологів є актуальною не тільки в медичному, але й у соціальному аспекті. Особливо ці ускладнення стосуються жінок з відновленою фертильністю, оскільки досягнуті лікарями-репродуктологами значні успіхи в лікуванні безпліддя привели до збільшення кіль- кості вагітностей та пологів у даного контингенту пацієнток. Однак не всі вагітності, що настали з такими труднощами, завершуються сприятливо: частота репродуктивних втрат при цьому досягає 40-50% [1-5].

З огляду на вищесказане метою даного дослідження стало доведення ефективності розробленої системи діагностичних і лікувальних заходів з включенням дій щодо профілактики передчасних пологів для жінок з відновленою фертильністю.

Матеріали та методи дослідження

Профілактику невиношування вагітності у жінок з відновленою фертильністю необхідно починати з моменту настання вагітності. У зв’язку з цим нами розроблено систему лікувально- профілактичних заходів, яка включає: корекцію гормональних порушень з урахуванням коефіцієнта прогестерон/естрадіол та метаболічних окислювально-відновлювальних процесів; покращення функції ендотелію; нормалізацію складу мікрофлори піхвового біоценозу; проведення профілактики синдрому дихальних розладів плода і лікування загрози передчасних пологів.

При підозрі на загрозу передчасних пологів з 22-го до 36-го тижня гестації для оптимізації діагностики та лікування даного ускладнення ми враховували маркери ризику його розвитку, а саме:

  • за допомогою УЗД оцінювали стан шийки матки. При цьому нормою вважали довжину шийки матки 35-50 мм у 18 тиж вагітності, 27-42 мм – у 24 тиж, 26-41 мм – у 28 тиж; внутрішній зів закритий (< 5 мм), відсутність пролабування плідних оболонок;
  • за допомогою експрес-тесту Асtim Partus фірми Меdix Віосhemiса (Фінляндія) оцінювали готовність шийки матки до пологів. Так, у слизу цервікального каналу визначали фосфорильовану форму протеїна-1, зв’язуючого інсуліноподібний фактор росту, – при його концентрації вище граничного значення (10 мкг/л) в тестовому полі з’являється блакитна смужка (позитивний результат), що свідчить про загрозу передчасних пологів.

Для лікування загрози передчасних пологів проводили внутрішньовенне введення атосибану (трактоцилу) в концентрації 7,5 мг/мл спочатку дозою 0,9 мл розчину струминно протягом 1-3 хв, після чого продовжували внутрішньовенну крапельну інфузію 100 мл розчину тієї ж концентрації упродовж 3 год.

Під нашим спостереженням перебували 704 жінки з вилікуваним безпліддям, які були поділені на дві репрезентативні групи. До групи порівняння увійшли 398 пацієнток, вагітність у яких настала в результаті відновлення фертильності різними методами. Діагностичні та лікувально-профілактичні заходи у цих жінок проводили згідно з наказами МОЗ України. Основана група включала 306 пацієнток, ведення яких здійснювалося за розробленою нами системою. Оцінку його ефективності проводили при зіставленні з групою порівняння.  Враховуючи,  що  метод лікування безпліддя має вплив на перебіг вагітності та її завершення, учасниці дослідження були поділені на підгрупи: після консервативної терапії – 180 пацієнток групи порівняння і 153 – основної групи; після оперативного лікування – 76 і 54; після застосування допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) – 142 і 99 осіб відповідно.

Перебіг і завершення пологів були оцінені у 302 жінок групи порівняння і у 261 – основної групи. Також було проаналізовано стан їхніх новонароджених дітей. З урахуванням багатоплідності, випадків невиношування вагітності та мертвонародження кількість живих дітей у групі порівняння становила 400, в основній групі – 342.

Результати досліджень та їх обговорення

Як показали проведені нами дослідження, перебіг вагітності у жінок з відновленою фертильністю супроводжується високим ризиком ускладнень, найбільш значущими з яких є загроза її переривання та невиношування. Разом із тим ведення жінок відповідно до розробленої нами системи заходів дало змогу зменшити кількість випадків таких тяжких ускладнень. Так, число випадків загрози самовільного аборту зменшилося в півтора разу (з 76,4 до 52,3%). До того ж при оцінці частоти цього ускладнення за методом відновлення фертильності при традиційному та запропонованому підходах було відзначено, що у пацієнток після ДРТ цей показник знизився з 97,9 до 76,8% (р < 0,05), після консервативного лікування безпліддя – з 74,4 до 46,4% (р < 0,05), після оперативного – з 40,8 до 24,1% (р < 0,05). Завдяки зменшенню кількості випадків загрози переривання вагітності число самовільного переривання вагітності при веденні жінок відповідно до розробленої нами системи у порівнянні з традиційною зменшилося в 1,6 разу (з 24,1 до 14,7%; р < 0,05).

У пізньому фетальному періоді серед гестаційних ускладнень превалювала загроза передчасних пологів, проте у пацієнток, які дотримувались розроблених нами заходів, у порівнянні з традиційним підходом її частота була в 1,6 разу нижча (22,4 і 14,1% відповідно; р < 0,05). При цьому залежно від методу відновлення фертильності цей показник знизився: після ДРТ – з 33,1 до 25,3% (р < 0,05), після консервативного лікування безпліддя – з 19,4 до 9,8% (р < 0,05), після оперативного – з 9,2 до 5,6% (р < 0,05).

Впровадження в медичну практику маркерів ризику розвитку передчасних пологів та лікування шляхом внутрішньовенного введення атосибану (трактоцилу) сприяло зниженню частоти передчасних пологів у півтора разу (з 36,4 до 23,8%; р < 0,05). Необхідно також зазначити, що частоту невиношування вагітності на строках 22- 27 тиж вдалося знизити з 5,6 до 1,6% (р < 0,05), 28-36 тиж – з 30,8 до 21,8% (р < 0,05).

Слід підкреслити, що передчасні пологи превалювали серед осіб, яким проводили стимуляцію овуляції, внаслідок чого у них частіше спостерігалася багатоплідна вагітність. Разом із тим при використанні  запропонованих  нами  діагностичних і лікувальних заходів у таких жінок порівняно з традиційним підходом кількість передчасних пологів вдалося зменшити у 1,6 разу (після ДРТ – з 57,8 до 36,5%; р < 0,05; після консервативного лікування – з 34,9 до 22,2%; р < 0,05).

Відсоток фізіологічних пологів при запропонованому підході відповідно підвищився майже удвічі в підгрупах після консервативного (з 20,5 до 36,3%; р < 0,05) та оперативного (з 27,3 до 46,2%; р < 0,05) лікування. У пацієнток після ДРТ абсолютна більшість пологів (93,2 і 100% відповідно) залишалася ускладненою через високу частоту кесарева розтину у зв’язку з екстракорпоральним заплідненням і багатоплідною вагітністю.

Запропонований підхід сприяв значному покращенню перинатальних наслідків. Діти жінок основної групи достовірно частіше, ніж в групі порівняння, мали задовільний стан при народженні (77,3 і 60,8% відповідно; р < 0,05), у т.ч. завдяки зменшенню числа недоношених новонароджених (33,6 і 44,8% відповідно; р < 0,05). Крім того, вони рідше потребували проведення реанімаційних заходів (23,4 і 39,3% відповідно; р < 0,05), у постнатальному періоді мали більш високу адаптаційну здатність.

Варто звернути увагу, що при використанні розробленого підходу у порівнянні з традиційним відсоток дітей, народжених в задовільному стані, у підгрупах після ДРТ підвищився з 37,7 до 63,6% (р < 0,05); після консервативного лікування – з 65,1 до 77,3% (р < 0,05). Відносне число недоно- шених дітей в цих підгрупах зменшилося з 66,2 до 46,7% (р < 0,05) та з 45,2 до 32,6% (р < 0,05) відповідно. Частота асфіксії у новонароджених в підгрупі після ДРТ знизилася з 62,3 до 36,4% (р < 0,05), після консервативного лікування – з 34,9 до 22,7% (р < 0,05), після оперативного – з 13,1 до 3,2% (р < 0,05).

Про позитивний результат розробленої нами системи заходів свідчить зниження рівня перинатальних втрат у 2,5 разу (з 122,6 до 49,0%; р < 0,05), у т.ч. показника ранньої неонатальної смертності (з 87,5 до 35,1%; р < 0,05).

Головним досягненням даного дослідження вважається той факт, що ведення вагітності й пологів при запропонованому підході порівняно з традиційним дало змогу збільшити кількість жінок з вилікуваним безпліддям, у яких вагітність завершилася випискою новонароджених додому, з 69,6 до 84,6%.

Висновки

  1. Спостереження за жінками з відновленою фертильністю необхідно починати з моменту настання у них вагітності.
  2. При підозрі на загрозу передчасних пологів для оптимізації діагностики доцільно враховувати маркери ризику її розвитку. Так, необхідними є оцінка стану шийки матки за допомогою УЗД та проведення експрес-тесту Асtim Partus фірми Меdix Віосhemiса, що визначає готовність шийки матки до пологів.
  3. Використання розробленої системи діагностичних і лікувальних заходів з включенням дій щодо профілактики передчасних пологів для жінок з відновленою фертильністю у порівнянні з традиційним підходом дало можливість знизити частоту самовільного переривання вагітності з 24,1 до 14,7% (р < 0,05), передчасних пологів – з 36,4 до 23,8% (р < 0,05), народження недоношених дітей – з 33,6 до 44,8% (р < 0,05), рівень перинатальних втрат – з 122,6 до 49,0% (р < 0,05).

Література

  1. Венцківський Б.М. Терапія невиношування вагітності у сучасних умовах / Б.М. Венцківський, Л.А. Жабіцька, І.В. Гужевська // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения: труды Крым. гос. мед. ун-та им. С.И. Георгиевского. – 2006. – Т. 142, ч. II. – С. 19-23.
  2. Говоруха І.Т. Вагітність і пологи у жінок з вилікуваним безпліддям (антенатальна охорона плода, прогнозування та профілактика ускладнень перинатального періоду): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д.мед.н.: спец. 01.01 «Акушерство та гінекологія» / І.Т. Говоруха. – Донецьк, 2011. – 40 с.
  3. Туманова Л.Е. Современный подход по веденню беременных после зкстракорпорального оплодотворения / Л.Е. Туманова, В.И. Банников, А.В. Левицкая // Перинатология и педиатрия. – № 1 (25). – С. 137-141.
  4. Чайка В.К. Беременность и роды у женщин с излеченным бесплодием / В.К. Чайка, И.Т. Го- воруха // Основы репродуктивной медицины: практ. рук.: под ред. В.К. Чайки. – Донецк: Лавис, – С. 726-733.
  5. Ford B. Recurrent pregnancy loss: etiology, diagnosis and therapy / H.B. Ford, D.J. Schust // Rev. Obstet. Gynecol. – 2009. – Vоl. 2, N 2. – Р. 76-83.

 

 

Наступна інформація містить спеціальну медичну термінологію та призначена виключно для лікарів і може бути використана тільки у професійній сфері.
Чи являєтесь Ви лікарем?
Так
Ні
loader
ЛАБОРАТОРІЯ В КИШЕНІ