Оцінка визначення готовності шийки матки до пологів при пролонгованій та переношеній вагітності - статті для лікарів

Короткий опис
   У статті наведені результати власного дослідження щодо визначення готовності шийки матки до пологів у жінок з прологнованою та переношеною вагітністю за допомогою експрес-тесту actimТМ Partus, який виявляє фосфорильовані ізоформи протеїну-1, що зв’язує інсуліноподібний фактор росту – маркер початку пологової діяльності.   Ключові слова: переношена вагітність, шийка матки, фосфорильований протеїн-1, що зв’язує інсуліноподібний фактор росту (фПЗІФР-1), запізнілі пологи.    
Повна версія статті

   Актуальність проблеми переношеної вагітності (ПВ) зумовлена наявністю численних ускладнень в пологах з боку матері та плода, високою перинатальною захворюваністю та смертністю, значною частотою пологового травматизму, оперативного розродження, а також післяпологових ускладнень, особливо у жінок високого ризику. Частота ПВ коливається в межах 3,5-13,5% від загальної кількості пологів, середній показник становить 8-10% [1, 9].

   Значно ускладнює ситуацію невизначеність з поняттям ПВ, оскільки до цього часу недостатньо чітко проводиться допологова діагностика пролонгованої та справжньої ПВ, що призводить до об’єднання цих понять. Більшість авторів вважає, що переношеною можна вважати таку вагітність, яка перевищує тривалість доношеної вагітності на 2 тиж та більше [1, 4]. Деякі автори відносять переношування до патологічних станів [5, 6], в той же час інші дослідники вважають пролонговану вагітність варіантом норми [7, 8].

   Ризик раптової антенатальної загибелі плода та частота уражень центральної нервової системи (ЦНС) у новонароджених різко зростають саме після 41-го тижня вагітності, який є перехідним терміном між доношеною та переношеною вагітністю. Тому, згідно з Наказом МОЗ України від 27.12.2006 р. № 901 «Про затвердження клінічного протоколу з акушерської допомоги ”Переношена вагітність”», цей термін вагітності не передбачає активних дій з підготовки жінки до розродження. Перезрілість плода з її негативними наслідками (великий плід, щільність кісток черепа, неможливість конфігурації голівки в пологах, дистрес плода після 41-го тижня тощо) та висока частота аномалій пологової діяльності при ПВ зумовлює зростання частоти кесарева розтину до 33,3%, що саме по собі підвищує ризики акушерських ускладнень [5, 13, 14].

   За даними літературних джерел, перинатальна смертність при ПВ сягає 1,9%, а неонатальна захворюваність – 29%, що в шість разів перевищує цей показник при доношеній вагітності [15].

   Таким чином, слід проводити більш чітку антенатальну диференційну діагностику переношеної та пролонгованої вагітності, тому що тактика повинна бути різною: у першому випадку – активна тактика підготовки та ведення пологів, а в другому – вичікувальна (консервативне ведення вагітності таких жінок) [9, 10, 11]. За даними  Кокранівського  клінічного керівництва, індукція пологової діяльності після 41-го тижня вагітності або на більш пізніх строках приводила до зменшення перинатальної смертності у порівнянні з вичікувальною тактикою спонтанних пологів [12].

   Таким чином, сьогодні немає єдиної думки з приводу пролонгованої та переношеної вагітності. Існують суперечливі дані щодо характеру анте- та інтранатальних факторів ризику перинатальної патології. Виникають труднощі у здійсненні диференційної діагностики пролонгованої вагітності та справжнього її переношування до настання пологів [5, 13].

   Суб’єктивність більшості діагностичних критеріїв для визначення строку вагітності та пологів пояснює складність діагностики переношування, неможливість чіткого встановлення дати пологів. Важливість і актуальність проблеми переношування вагітності пояснюється великою кількістю ускладнень в пологах та високим відсотком розроджуючих операцій.

   Основним питанням залишається тактика ведення вагітних з пролонгованою вагітністю та ПВ, а саме необхідність проведення індукції пологової діяльності або дотримання вичікувальної тактики. Для визначення готовності шийки матки до пологів з прогнозуванням необхідності індукції пологової діяльності було запропоновано використовувати експрес-тест actimтм Partus, маркером визначення якого є фосфорильована ізоформа протеїну-1, що зв’язує інсуліноподібний фактор росту (фПЗІФР-1). На території України даний тест пропонує компанія «Фармаско». Фосфорильовані ізоформи ПЗІФР-1 продукуються децидуальними клітинами, містяться в цервікальному секреті жінок з інтактними плодовими оболонками і відрізняються від таких в амніотичній рідині. Коли шийка матки дозріває, децидуальна та плодова оболонки відокремлюються і деяка кількість фПЗІФР-1 потрапляє до цервікального каналу. Негативний результат вказує на недостатню зрілість шийки матки та низький ризик розвитку спонтанної пологової діяльності протягом 7 днів після проведення тесту. Прогностична цінність результату, за даними виробника, становить 94%, а діагностична специфічність – 100%.

   Метою роботи було визначення готовності шийки матки до пологів у жінок з пролонгованою вагітністю та ПВ за допомогою експрес-тесту actim Partus на виявлення фосфорильованих ізоформ ПЗІФР-1 для визначення часу спонтанного початку пологів та необхідності індукції пологової  діяльності.

Матеріали та методи дослідження

   Впродовж 2013-2014 рр. було проведено динамічне спостереження за 33 вагітними з моменту їх госпіталізації до виписки після пологів. До даної групи включено жінок з терміном вагітності > 280 днів (³ 40 тиж).

   Критерії включення до дослідження: одноплідна вагітність, гестаційний вік > 280 днів, відсутність тяжкої екстрагенітальної патології, ПВ в анамнезі.

   Усі вагітні були обстежені в повному клініко- лабораторному обсязі. У ході роботи було використано загальноклінічні (клініко-анамнестичні, лабораторні), спеціальні (ультразвукове дослідження [УЗД] з допплерометрією, кардіотокографія [КТГ]), імунологічні та статистичні методи дослідження.

   Усі жінки ознайомлені з метою та методами, від них отримано письмову згоду на включення їх до наукового дослідження.

   Для проведення експрес-тесту actim Partus на наявність фосфорильованих ізоформ ПЗІФР-1 були отримані зразки цервікального слизу за допомогою стерильних поліефірних тампонів, які залишались у шийці матки на 10-15 с. Потім проводили екстракцію зразка, для чого тампон занурювали у пробірку з реагентом та збовтували протягом 20 с для адекватного змішування. Поява двох блакитних смужок у тестовій зоні свідчила про позитивний результат (пологи мають настати протягом найближчих 7 днів), однієї контрольної смужки – про негативний.

Результати досліджень та їх обговорення

   З метою встановлення факту готовності шийки матки до пологів у жінок з пролонгованою вагітністю та ПВ проводилося динамічне спостереження за 33 вагітними, які перебували на стаціонарному лікуванні в клініці ДУ «ІПАГ НАМН України» в 2013-2014 рр. Розподіл обстежених жінок за віком представлено в таблиці 1.

Таблиця 1. Розподіл обстежених жінок за віком

Розподіл обстежених жінок за віком

   Як свідчать вищевказані дані, переважна більшість жінок (45,5%) були віком від 26 до 30 років. Середній вік осіб з пролонгованою вагітністю та ПВ, яким було проведено тест actim Partus на визначення фосфорильованих ізоформ ПЗІФР-1, становив 27,8 року.

   Одним із важливих чинників ризику щодо пролонгованої вагітності та ПВ є надлишкова маса тіла або ожиріння, що визначається шляхом розрахунку індексу маси тіла (ІМТ). Середній ІМТ вагітних з пролонгованою вагітністю та ПВ становив 27,5. Розподіл вагітних за ІМТ показано в таблиці 2.

Таблиця 2. Розподіл жінок за ІМТ

   Виявлено, що надлишкова вага була визначена лише у двох вагітних, що становить 6,0% обстежених.

   Аналізуючи анамнестичні дані, необхідно зазначити, що у 23 жінок (69,7%) пологи були першими, у 7 (21,2%) – другими, і лише у 3 пацієнток (9,1%) – третіми. Отже, саме першовагітні становлять основну групу ризику з переношування вагітності.

   Серед 33 проведених експрес-тестів actim Partus на наявність фосфорильованих ізоформ ПЗІФР-1 23 тести виявилися позитивними, що становить 69,7%, а 10 – негативними. Проаналізувавши час (кількість днів) між проведеним експрес-тестом та пологами, можливо оцінити інформативність даного діагностичного тесту.

   Так, з 23 жінок з пролонгованою вагітністю, у яких експрес-тест був позитивний, 19 народили протягом перших 4 діб, що становить 82,6%, а саме: на 1-2-гу добу – 15 вагітних (65,2%), на 3-4-ту добу – 4 вагітних (17,4%). Ще у чотирьох пацієнток (17,4%) пологи відбулися на 5-7-му добу (рис. 1).

Рис. 1. Кількість жінок з позитивним результатом експрес-тесту actim Partus

   Необхідно зазначити, що згідно з інструкцією виробника, діагностичний діапазон можливого розвитку спонтанної пологової діяльності при позитивному результаті становить 7-14 днів.

   Розподіл вагітних, результат тестів у яких виявився негативним, за часом до початку пологів представлено в таблиці 3 і на рисунку 2.

   Варто зауважити, що чотирьом з десяти вагітних на 5-10-ту добу проведено розродження шляхом операції кесарева розтину за показаннями з боку плода (дистрес плода). Особливістю є те, що у всіх чотирьох жінок було багатоводдя та після народження немовлят – обвиття пуповини навколо шиї. Отже, ще одним із чинників пізнього початку пологової діяльності можна певною мірою вважати наявність перерозтягнення м’язів матки за рахунок багатоводдя (порушення скорочувальної функції матки). Поєднання даної патології з обвиттям пуповиною плода можна вважати наслідком його підвищеної рухової активності у збільшеній кількості амніотичної рідини.

Таблиця 3. Розподіл жінок з негативними результатами тестів за часом до початку пологів

Рис. 2. Розподіл вагітних за часом до початку пологів після проведення тесту, %

Висновки

   Тест actim Partus на визначення готовності шийки матки до пологів, що визначає маркер фПЗІФР-1, є легким у використанні та спричиняє менше дискомфорту вагітній, ніж піхвове дослідження або трансвагінальне УЗД.

   Інформативність експрес-тесту, згідно з нашим дослідженням, становить 78,8%.

   Тест може використовуватися для вирішення питання щодо вичікувальної тактики або активної індукції пологової діяльності при пролонгованій вагітності чи ПВ, в залежності від його результатів у співставленні з даними УЗД (стан плода), індивідуальними анамнестичними та клінічними особливостями вагітної.

Список використаної літератури

  1. Патологічне акушерство/ В.О. Бенюк, В.Я. Голота, І.Б. Венцківська та співав.// К: «Професіонал», 2009. – С. 51-54
  2. Резніченко Г.І. Пролонгована вагітність. – Запоріжжя: «Паритет», – С. 75-76.
  3. Малков Я.Ю. Активное ведение пролонгированной беременности с оценкой сократительной деятельности матки в родах / Я.Ю. Малков, Н.Н. Бисе- рова // Воп. охр. мат. и дет. – – № 11. – С. 58-61
  4. Василенко Л.В. Сравнительная характеристика переношенной и пролонгированной беременности и их исход для матери и ребенка: автореф… дис. канд. мед. наук. – К., – 18 с.
  5. Чернуха Е.А. Переношенная и пролонгированная беременность / Е.А. Чернуха // М.: ГЭО- ТАР-медиа, 2007. – С. 17-19.
  6. Cario L.M. Conservative management of prolonged pregnancy using heartrate monitoring only: A prospective study / M. Cario // Brit. J Obstet. Gynecol. / 1984 – V. 91, Is.1. – Р.23-30.
  7. Alexander, , McIntire, D., & Leveno, K. Prolonged pregnancy: Induction of labor and cesarean births.// Obstetrics & Gynecology. – 2001. – 97(6). – Р. 911-915.
  8. Стрижаков А.Н Переношенная беременность / А.Н. Стрижаков, И.В. Игнатко // М.: Издательский дом «Династия», – 145 с.
  9. Olesen W. Perinatal and maternal complications related to post-term delivery: A national register-based study, 1978-1993 / A.W. Olesen, J.G.Westergaard // Am. J. Obstet. Gynec. – 2003. – Vol. 189. – Р. 227.
  10. Вученович Ю.Я. Дифференцированный подход к программированному завершению переношенной беременности / Ю.Я. Вученович, М.А. Сармосян, И.М. Ордиянц // Вестник РУДН, сер. «Медицина. Акушерство и гинекология». – 2008. – № 5. – С. 46-53.
  1. Lam Amniotic fluid volume at 41 weeks and infant outcome / Н. Lam, W.S. Leung, C.P. Lee, T.T. Lao // J Reprod Med. – 2006. – 51 (6). – P. 484-8.
  2. Кокрановское руководство: беременность и роды/ Д.Ю.Хофмейр, Д.П. Нейлсон, З. Алфиревич и др./ под. ред. Сухих Г.Т. – Москва: Логосфера, 2010. – С. 184-185.
  3. Энкин М. Руководство по эффективной помощи при беременности и рождении ребенка / М. Энкин, М. Кейрс, Д. Нейлсон // СПб.: Петрополис, 2003. – 482 с.
  4. Маркін Л.Б. Диференційований підхід до ведення вагітності після 41-го тижня / Л.Б. Маркін, С.Р. Смуток // Медицинские аспекты здоровья женщины. – № 2. – C. 5-9.
  5. Vercoustre Perinatal risk at term and post- term revisited / L. Vercoustre, J. Nizard // J Gynecol Obstet Biol Reprod. – 2007. – Vol. 36 (7). – P. 663-70.

Оценка определения степени готовности шeйки матки к родам при пролонгированной и переношенной беременности

И.А. Жабченко, Т.Н. Коваленко, И.С. Лищенко

   Актуальность проблемы переношенной беременности обусловлена наличием множественных осложнений в родах со стороны матери и плода, высокой перинатальной заболеваемостью и смертностью, значительной частотой родового травматизма, оперативного родоразрешения, а также послеродовых осложнений, особенно у женщин высокого риска. В настоящее время существуют противоречивые данные по поводу характера анте- и интранатальных факторов риска перинатальной патологии, возникают трудности в осуществлении дифференциальной диагностики пролонгированной беременности и истинного ее перенашивания до наступления родов. В статье представлены собственные данные исследования по определению готовности шейки матки к ро- дам у женщин с пролонгированной и переношенной беременностью с помощью экспресс-теста actimтм Partus, выявляющего фосфорилированные изоформы протеина-1, связывающего инсулиноподобный фактор роста – маркер начала родов.

   Ключевые слова: переношенная беременность, шейка матки, фосфорилированный протеин-1, связывающий инсулиноподобный фактор роста (фПСИФР-1), запоздалые роды.

Evaluation to determine the readiness of the cervix for labour in prolonged and post – date pregnancy

I.A. Zhabchenko, T.M.Kovalenko, I.S. Lishchenko

   Urgency of the problem of prolonged pregnancy due to the presence of multiple complications in childbirth from the mother and the fetus, a temple of perinatal morbidity and mortality, significant frequency of birth trauma, operative delivery, and postpartum complications, especially in greater risk women. There are conflicting data on the nature of the ante- and intrapartum risk factors for perinatal pathology, difficulties arise in the implementation of the differential diagnosis of prolonged pregnancy and its true post-term labour. The article presents the study’s own data to determine readiness of the cervix for childbirth in women with prolonged and post-term pregnancy using express-test actimтм Partus, which identify phosphorylated iso- forms of insulin-like growth factor binding protein-1 – a marker of the onset of labour.

   Keywords: post-date pregnancy, insulin-like growth factor binding protein-1 (IGFBP-1), post-term la- bour.

Наступна інформація містить спеціальну медичну термінологію та призначена виключно для лікарів і може бути використана тільки у професійній сфері.
Чи являєтесь Ви лікарем?
Так
Ні
loader
ЛАБОРАТОРІЯ В КИШЕНІ