Тест CITO TEST® Enterovirus – швидкий імунохроматографічний аналіз для якісного виявлення антигенів ентеровірусів (VP1 пептиду) у зразках фекалій з метою діагностики ентеровірусної інфекції.

Ентеровірусна інфекція об’єднує велику групу гострих вірусних захворювань, які мають подібні патогенетичні механізми розвитку і характеризуються широким спектром клінічних ознак від бессимптомного перебігу до тяжкого ураження нервової системи, внутрішніх органів. В останні роки намітилася чітка тенденція активізації ентеровірусної інфекції в світі. Ентеровіруси спричиняють до 33–65% усіх захворювань, що супроводжуються гарячкою. До факторів ризику розвитку захворювання та тяжкого перебігу інфекції відносять ранній вік дитини, порушення правил гігієни, низький соціально-економічний розвиток.

Ентеровіруси належать до родини пікорнавірусів. Рід ентеровірусів включає в себе більше 100 небезпечних для людини вірусів. У людини захворювання спричиняють три підгрупи ентеровірусів – поліовіруси (серотипи 1–3), віруси Коксакі (Коксакі А — серотипи A1–A22, A24, серотипи B1–B6; Коксакі В — серотипи 2,5) та ECHO віруси (серотипи 1–9,11–21, 24-27, 29–33). 

Основний шлях передачі ентеровірусної інфекції

вважається фекально-оральний, контактно-побутовий, через предмети побуту, забруднені руки, при недотриманні особистої гігієни; повітряно-крапельний, якщо збудник розмножується в дихальних шляхах, при кашлі, чханні; водний шлях – зараження може відбуватися при поливі овочів і фруктів забрудненими стічними водами, а також при купанні у відкритих заражених водоймах, за деякими даними навіть вода в кулерах є джерелом ентеровірусної інфекції. Якщо вагітна жінка заражена ентеровірусною інфекцією, можливий і вертикальний шлях передачі збудника дитині.

Особливості ентеровірусної інфекції

Для ентеровірусної інфекції характерна літньо-осіння сезонність. Після перенесеного захворювання кілька років зберігається типоспецифічний імунітет. Інкубаційний період при ентеровірусній інфекції становить 3–6 днів. Виділення вірусу з дихальних шляхів триває 1–3 тижні, з фекаліями — 7–11 тижнів від моменту інфікування.

Клінічна чутливість та специфічність експрес-тесту CITO TEST^® Enterovirus

Оцінка робочих характеристик тесту проводилась шляхом порівняння отриманих результатів з результатами IФА-тестів для визначення антигенів ентеровірусів (IDEIA Enterovirus тест, Dako and IMAGEN^TM Enterovirus, Oxoid). В ході дослідження були отримані наступні результати: чутливість >99%, специфічність >99%, PPV >99%, NPV >99%. Результати показали високу чутливість і специфічність тесту для виявлення антигенів ентеровірусів у калі людини.

CITO TEST^® Enterovirus специфічний до антигенів ентеровірусів і не демонструє перехресної реактивності до зазначених патогенів, випадково присутніх у зразку фекалій: астровірус, campylobacter coli, campylobacter jejuni, clostridium dificile, cryptocporidium parvum, entamoeba hystolitica, Escherichia coli 0157:H7, giardia lambia, helicobacter pylori, listeria monocytogenes, norovirus, rotavirus, salmonella enteriditis, salmonella paratyphi, salmonella typhimutinm, salmonella typhi, shigella boydi, shigella dysenteria, shigella flexneri, shigella sonnei, staphylococcus aureus, yersinia enterocolitica. 

До уваги:

1. Тест повинен бути проведений протягом 2 годин після відкриття запаяної упаковки.

2. Надлишок зразку фекалій може стати причиною неправильного результату (з’являються лінії коричневого кольору). Повторіть тестування.

3. Після 1 місяця з моменту інфікування кількість антигенів вірусів зменшується, зразок фекалій стає менш реактивним. Виходячи з цього, рекомендується збирати зразок одразу після появи клінічних проявів або протягом 24-48 годин.

4. Перед тестуванням ознайомтеся з інструкцією до тесту.

За більш детальною інформацією стосовно продукту звертайтесь у медичну компанію Фармаско за телефонами +38 (044) 537-08-04, +38 (067) 500-82-74